Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму, встановлений у резолюції Генеральною Асамблеєю ООН, прийнятої 18 грудня 2007 року
Щорічно 2 квітня у всьому світі люди одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом – розладом розвитку нервової системи, який ускладнює комунікацію. Хвороби «аутизм» у медицині не існує, адже хвороба має початок і кінець. Аутизм – це постійний стан, який характеризується порушенням соціальних, комунікативних та мовленнєвих функцій, а також наявністю нетипових інтересів і форм поведінки. Аутизм впливає на всі види взаємодії людини з навколишнім світом і виявляється в ураженні багатьох ділянок мозку. На сьогодні загальновизнаним є термін «розлади аутичного спектра» (РАС), що об’єднує різноманітні порушення розвитку, для яких характерні аутичні прояви. Комплекс симптомів при аутизмі дуже варіюється (від легких форм – синдром Аспергера, до більш тяжких – синдром Каннера і т.д.). З цієї причини доцільним є використання терміна «спектр», який охоплює всю різноманітність проявів.
Людям із РАС дуже важко комунікувати зі світом та спілкуватися з іншими людьми. Перші ознаки аутизму, зазвичай, проявляються у дітей до 3-ьох років і якщо батьки і лікарі їх вчасно помітять, то такій людині можна допомогти втримати зв’язок зі світом. До того ж, інтелект людей з РАС не завжди знижений, дуже часто вони проявляють хороші, а подекуди і виняткові здібності у певних сферах. Здебільшого діти із розладами аутистичного спектру живуть у своєму особливому світі. Вони по-іншому сприймають світ: граються не так, як це прийнято, не так реагують на оточуючих, не так сприймають рідних. При цьому діти з РАС помічають дрібниці, на які інші не звертають увагу, а іноді навпаки – не зважають на речі, на яких фокусується решта. Вони можуть негативно відреагувати на гучні звуки або світлові подразники. Інколи такі діти не люблять дотиків, тому для них важко, наприклад, обійматися. Для них не існує норм і правил, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять інші діти. У дітей з РАС свій, закритий для сторонніх
світ, але їм вкрай необхідна допомога, підтримка і розуміння.
Ознаки аутизму можна поділити на три основні групи.
Порушення соціальної взаємодії:
- Дитина надає перевагу самотності.
- Дитина уникає погляду (коли до неї звертаються, вона дивиться на рухи губ або жестикуляцію, але не дивиться прямо в очі).
- Зазвичай дітям з РАС неприємні дотики, вони не люблять обійматися.
- Дитина неадекватно реагує на присутність/відсутність мами (або інших рідних людей) – проявляє надмірну холодність і незацікавленість, або, навпаки, не може витримати навіть короткочасного розставання.
- Малюк не копіює поведінку дорослих.
- Дитина непередбачувана у своїх реакціях на різні подразники.
- Як іграшки дитина часто використовує незвичні речі, наприклад, меблі.
- Предметно-практична діяльність практично відсутня, дії, як правило, носять маніпулятивний характер.
Проблеми комунікації:
- Затримка мовленнєвого розвитку (дитина мало і неохоче говорить) або регрес мовленнєвих навичок (говорить все менше і менше, мовлення зникає взагалі).
- Малюк не цікавиться навколишнім світом (період «чомучок» не настає).
- Дитина рідко посміхається або ніколи не посміхається у відповідь.
- Дитина не реагує на прохання, не розуміє звернене мовлення, не вступає в діалог (або вступає з великими труднощами).
- Малюку явно не подобається грати з іншими дітьми або з дорослими (навички ігрової діяльності відсутні).
- Часто в мовленні дитини присутні неіснуючі слова або вона повторює те, що тільки-но почула від дорослого (ехолалія).
- Може говорити про себе у третій особі.
Стереотипність поведінки:
- Дитина безупинно повторює одні і ті ж самі нав’язливі рухи.
- Дитина зовсім не здатна до адаптації, або з великими труднощами пристосовується до нових умов життя (навіть поява нових предметів у кімнаті або нового одягу, посуду може її лякати та нервувати)
- Малюку некомфортно в присутності незнайомих людей.
- Дитина вкрай перебірлива в їжі (їсть тільки обмежений набір продуктів або страв, відмовляється від чогось нового).
Якщо батьки помітили перелічені вище ознаки у поведінці своєї дитини, їм обов’язково слід звернутися до дитячого психіатра, щоб переконатися, наскільки їхні припущення мають підставу. Діагноз може бути поставлений тільки фахівцем після ретельного обстеження. При своєчасній діагностиці та правильному корекційному втручанні, дитина може бути успішно адаптована до життя у дорослому віці.
Поради батькам щодо адаптації дитини з РАС у соціумі
- Приймайте дитину такою, якою вона є, любіть її безумовно – це найголовніше!
- Даруйте дитині якомога більше контакту: беріть на руки, садіть на коліна, обіймайте її, робіть масаж тощо.
- Створюйте умови для розвитку дитини: знайомтесь з різними методиками взаємодії та роботи з дітьми з аутизмом, контактуйте з іншими батьками, переймайте їх досвід.
- Забезпечте дитині чіткий режим дня, потурбуйтеся, щоб в її кімнаті був певний установлений порядок, кожна річ має лежати на своєму місці.
- Якщо дитина агресує – зберігайте нейтральний емоційний фон, постарайтесь усунути джерело стресу, навчайте конструктивним способам висловлювання агресії: порвати папір, потупати ногами та ін..
- Спілкування має бути конкретним: використовуйте короткі чіткі фрази уникаючи абстрактних слів. Акцентуйте увагу на те, що ви маєте донести до дитини. За необхідності, супроводжуйте мовлення жестами, візуалізуйте прохання.
- Озвучуйте дитині свої та її почуття, пояснюйте причину їх виникнення («Ти кричав, качався по підлозі, тому я засмутилася», «Ти посміхаєшся, тому що побачив собаку і зрадів», «Ти засмутився через те, що розлив воду» і т.д.). Користуйтесь картками із зображенням різних видів емоцій.
- Діти з аутизмом часто капризують і можуть годинами виконувати одне і те саме. Коли їх переривають – вони протестують чи агресують. Дозволяйте займатися дитині тим, чим їй цікаво, але встановлюйте межі: «Ти можеш ще півгодини гратися конструктором, а потім ми йдемо на прогулянку». Використовуйте стратегію «зараз» - «потім».
- Діти з РАС відчувають певні сенсорні потреби, оскільки сприймають інформацію з зовнішнього світу частинами. Наприклад, спочатку реагують на світло, потім – на звук, після цього – на образ. Поки їх мозок обробляє одну інформацію, надходить інша, тому інформація подається уривками, порціями. Як наслідок – дитина проявляє неадекватну реакцію, агресує. Тому здатність мозку одночасно обробляти різну інформацію потрібно тренувати. Для цього підійдуть різноманітні сенсорні ігри.
- Діти з аутизмом часто мають дуже високий інтелектуальний потенціал, але вони бувають ліниві, апатичні, страждають на синдром дефіциту уваги. Тому дуже важливо мотивувати їх, спонукати до тієї чи іншої
діяльності.
- Розвивайте у дитини самостійність, прищеплюйте навички самообслуговування. Моделюйте якомога більше ситуацій, у яких дитина зможе імітувати ваші дії.
- Розвивайте у дитини естетичні смаки і почуття. Перш за все – за допомогою класичної музики, це забезпечить їй відчуття психологічного комфорту та безпеки, сприятиме розвитку уяви та інтелекту.
Любіть свою дитину і приймайте її такою, як вона є!
